1. Тестове За 1 Клас

Май Я сьогодні йду до школи, Вже нові настали дні, Поможи, щаслива доле, Бути вченому мені. Я прийду до школи вчасно, До науки там візьмусь, Я навчусь писати красно І читати на-у-чусь. Іду до школи, Ждав науки стільки літ! З книг пізнаю все навколо, Україну й цілий світ. Я сьогодні йду до школи В товаристві школярів! Ясне сонечко над полем, Ясне сонце в букварі!

ЙДЕ ЯРИНКА Л. Савчук Перший, перший, перший раз Йде Яринка в перший клас.

Перший раз за парту сіла, Пише палички несміло. Ох, невмілі ручки, Неслухняна ручка. Дівчина маленька, Палички кривенькі. В класі тиша, тиша, тиша Вже Яринка пише, пише Дівчинка маленька, Літери рівненькі І слова чудові.

Ось вам слово в слово: МАМА, УКРАЇНА — НАША БАТЬКІВЩИНА ШКОЛЯРКА В. Дмитренко Іде малесенька Галинка, Маленька мамина перлинка, В руці портфелик свій несе, Радіє дівчинці усе. Навколо гарно, як ніколи, Бо йде школярочка до школи. Іде, щоб разуму набратись, Навчитись думати й писати, Людей і мову шанувати. Чи йде, чи над землею лине, І їй всміхається Вкраїна.

Хочу привлечь к своей группе тех, кто работает с программой ProShow Producer. Здесь можно бесплатно скачать мои стили, футажи.

МАЛИЙ ШКОЛЯРИК М. Підгірянка Гей, нема то так нікому, Як школярику малому: Він не журиться ніколи, Взяв книжечки — і до школи! А в тій книжці малюночки, А в тій книжці співаночки, І наука, і забава, Бо та книжечка — рідненька, Тулить її до серденька, Сторінки все оглядає, Вірші радісно читає МИКОЛКА-ПЕРШОКЛАСНИК Надія Кир’ян Перший раз малий Микола Став збиратися до школи Олівця поклав у сумку, Книги, ручку, зошит, гумку, М’яч, перо, граблі, подушку, На обід м’яку пампушку, Двох ведмедиків, лопату, Білочку руду хвостату, Лук, і стріли, і рушницю, Ще й пухкеньку паляницю. Ще стільця, стола і парту, І географічну карту, Трактора, машинку, мило – Вже й надворі звечоріло. Сів Миколка, дума думку: «Чи усе поклав у сумку?» ДОНЕЧЦІ-ПЕРШОКЛАСНИЦІ Дуже рано прокинулось сонечко, Вже й гуляє в небесній блакиті. Ще раніше прокинулась донечка, Найщасливіша нині у світі. Все на місці — і зошит, і книжка, Вчасно зібрано все, як ніколи.

Та хвилюється донечка трішки, Адже йде вона вперше до школи. Щастя, радості, миру бажаю І удач у житті їй багато. Хай печалі її оминають.

3 Першим вересня, донечко, з святом! Я ЗБИРАЮСЯ ДО ШКОЛИ Б. Гірський Я збираюся до школи, Вже немало знаю слів. Вчить матусенька поволі, Щоб читати я умів. Букву Б — бабуся вчила, Букву Т — татусьо наш, Букву М — матуся мила, Букву Д — дідусь Панас. Букву О-ля сам знайшов я — То сестриччине ім’я. Буква В — Вкраїна, воля, С — то вся сім’я.

Сам стараюся шукати Хоч би букву в день одну. Вчусь до купочки складати: Ма-ма, баб-ця і ді-дусь. Щоб в житті чогось навчитись, Не соромити рідню, — Вчуся також я числити, Рахувати, ох, люблю!

Два горішки й три горішки, Тож у сумі буде п’ять, Так щодень поволі, трішки. Я навчився рахувать. А тепер уже без бабці І без мами й дідуся Порахую в хаті тапці, Усі гривні в татуся. Я збираюся до школи Й так чекаю того дня! Вчить мене, хоча й поволі, Наша згідна вся сім’я. СВІТЛА МИТЬ Т. Коломієць Отакий, як у букварику, Із букетом у руках, Чом спинився ти, школярику, Серце в грудях, наче птах?

Як складав ти в ранець зошити! Як чекав щасливих днів! Щоб до сліз перетривожити, Перший дзвоник продзвенів. За порогом – вітру витівки, Шелестіння верховіть. В нашім класі Перша вчителька Усміхаючись стоїть. Роговенко Завтра зранку в перший раз Я іду у перший клас!

Але я іще ніколи Не збирав портфель до школи. Що ж покласти у цю сумку? Покладу пенал і гумку, Ведмежатко і лопату, Білочку руду, хвостату, М’яч, пухкесеньку подушку, На обід — смачну пампушку, Тракторець, машину, мило! Ой, як швидко звечоріло Я іду у перший клас Завтра зранку перший раз. Хто б тепер мені сказав, Чи я все в портфель поклав?

Тестове За 1 Клас

ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС С. Гордієнко Я сьогодні перший раз, Перший раз Йду до школи в перший клас, В перший клас! З ПОЧАТКОМ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ С.

Гордієнко Зазирнуло ранком сонце До школяриків в віконце, У дзвіночок калатало, Промінцями лоскотало: — Прокидайтесь, не баріться, Не пустуйте, гарно вчіться! Дітвора відповідає, Що всі букви уже знає І виписує слова, І рахує два по два! — Тож сідай до нас за парту, Бо розумним бути варто. ШКОЛА Дмитро Павличко Наче вулик, наша школа. Вся вона гуде, як рій. І здається, що довкола Розквітають квіти мрій.

Бігають, сміються діти, Та – лиш дзвоник задзвенить – Стане тихо, ніби в квіти Поховались бджоли вмить. ПОБАЖАЙТЕ НАМ УДАЧІ С. Гордієнко Що за диво-корабель Нас везе навкруг земель? Пливемо морями знань Серед хвиль важких — питань. За шкільні роки буремні Знань набудем — будьте певні! Обігнемо Землю з часом З нашим дружним першим класом. Нас робота не лякає.

Треба вчитись — кожен знає! Тож чекаєм побажань Під вітрилом в морі знань! ПЕРШИЙ ДЗВІНОК І.

Блажкевич Вересень щедро сонцем зігрітий. В школу повсюди сходяться діти. Квіти барвисті в них у руках, Вогники щастя ясніють в очах. В кожного радісна усмішка сяє.

Дзвоником першим їх школа вітає. ШКІЛЬНІЙ ДЗВІНОК Л. Зоріна Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок — Нас закликає до навчання. Ми поспішаєм на урок, І знову йдемо в світ пізнання. Тут наші любі вчителі Нам формули життя виводять, І научають дисциплін Та безліч прикладів наводять.

Сидять за партами мої Найкращі друзі в цілім світі, Нас всіх єднають дні шкільні, Снагою нових мрій сповиті. Дзвенить, дзвенить шкільний дзвінок — Перерву він оповіщає. А після неї на урок Учнівську всю сім’ю збирає. І знову дзвоник кличе нас — Спішімо, друзі, до навчання, Бо промайне так швидко час Й пора настане розставання. ОСІННІ ДАРУНКИ М.

Сингаївський Наталочка-школярочка Вже ростом немала. Вона цієї осені У перший клас пішла. В дарунок першокласниці Щасливий день приніс І яблука-антонівки, І мідний цвіт беріз. Навкруг сади пишалися У зелені, в красі.

Школярка дарувала Свої гостинці всім. Вона ішла веселою По росяній землі. І з нею привіталися Курлики- журавлі. До неї посміхалися Дорослі й школярі. Вона ж про них читала В своєму букварі. Про їхню дружбу щиру, Про школу, рідний дім Школярочка напише У зошиті своїм.

СКОРО Я ПІДУ ДО ШКОЛИ М. Стельмах Скоро я піду до школи, От зберуть врожай із поля, Повезуть на трудодні. Значить в школу час мені. А сестричці ще не час, Бо вона маленька в нас. Не запишуть в перший клас. От і журиться сестричка, Що вона ще невеличка.

Я кажу їй: - Не журись, Сам маленьким був колись! ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ В. Берестов Спокійним сонечком зігріті, Стоять ліси, в шовки сповиті. У перваків – букети квітів. Цей день сумний і веселковий.

Сумуєш ти: “До стрічі, літо!” Але й радієш: “Здрастуй, школо!”. Забіла Ходять хмари в небі синім, Місяць Вересень прийшов, Сповнивсь вереском пташиним Тихий затишок дібров. Позлітавшися у зграї, Різне птаство молоде В крилах сили набирає І відльоту в вирій жде. Бо пташки дзвінкоголосі Знають — літа вже нема.

Хоч і тепло ще, та осінь Вже підходить крадькома. І набравшись сил за літо, Галасливі, як пташки, Знов ідуть до школи діти І сідають за книжки. Чепурна Заглядає у вікно Вересень-рум’янець. Я не сплю – дивлюсь давно На новенький ранець. Пахне ранець букварем З гарними картинками.

Вранці ранець ми берем І йдемо стежинками. В мене квіти у руці, А в матусі ранець. Сипле сонце промінці Вересень-рум’янець. І ведуть, ведуть стежинки нас В світлий, світлий перший клас.

ВЕСЕЛИЙ ДЗВІНОК Микола Сингаївський Вересень. Стежка до школи. Дзвонить веселий дзвінок. І через луг, через поле Сонце спішить на урок. Промінь лягає на трави, Лукам навіє тепла. Осінь стрічки золотаві В коси дерев заплела.

Пахне прив’яленим цвітом – З гаю, з городу, з двора. Ми попрощалися з літом, Ось і до школи пора.

Не вміла я читати І так само Писати теж не вміла (як не гріх!), Та в перший клас прийшла, – і друга мати Мене зустріла під веселий сміх: - Богданко! Не все одразу вдасться! Піде чимало наших літ Ти зрозумієш, люба, що це – щастя.

Який чарівний, дивний білий світ! І почалося Всі знайомі лиця, Уроки Відпочинки Знову клас І я вже Ваша, краща учениця. Вітання шлю із вдячністю для Вас: Хай сміхом Ваша сповниться оселя, І статки теж не проминають в ній - Аби, щасливі, світлі та веселі Ви, (ім’я, по батькові), прожили Кожен день земний. ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ Чи пам’ятаєш ти, як перший раз Ввела вона тебе у перший клас: Як друга мати, взявши твою руку, Ввела тебе до школи, на науку.

Навчила як писати і читати А ще й, до того, старших поважати. Знання і мудрість віддала малій дитині І виховала в кожному людину. А скільки раз сивіли волосини, Як раптом чула: «Ой, упав хтось із діток!» Та всеж вона втоптала нам стежини До нових і сяючих зірок. Вона, як зірка в небесах сіяла. Для всіх нас прикладом завжди була. Ця перша вчителька, яку ми так любили.

Весь свій талант вона нам віддала. І хоч ідуть роки, і зустрічі із вами. Які спливають, як гірська вода, Та в серці завжди буде наша «друга мама», Її любов нас вічно зігріва. ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ Хоч проходять літа, хоч минають літа, Та для нас, як тоді, ви й тепер молода.

Не забути той час, як прийшли в перший клас, Як уперше в той день ми побачили вас. Усміх щирий такий ніжний дотик руки. Ви — наставник для нас, ми ж усі — першачки. Ви в нас добрі були і навчали нас так, Щоб ми гарно вели першу букву і знак Ми зізнатися хочемо вам у цей час: Люба вчителько наша, ми любимо вас! Букварі і читанки Їм вона вруча.

Споришева стежечка, Стежечка-мережечка, Інших перший раз Повела у клас. УЧИТЕЛЬ Кожен день дітей стрічає, На уроках їх навчає. Математики і букв І усіх складних наук.

Я учителем горжуся, Анітрохи не боюся! Хоч і старший він за нас – Дружить з ним увесь наш клас! ВЧИТЕЛЬКА У яблуневім саду.

Рідна учителько сива, — Днина, легка і красива, Йде по школярськім сліду. Ще як малими були, — Слід ми в саду залишили. Крони тоді, як вершини, Снігом сліпучим цвіли. МОЇЙ ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ С. Гордієнко Ми проводили маневри — Випробовували нерви.

Тест учителька пройшла — Ключ до кожного знайшла. Треба визнати всім прямо, Що вона, як рідна мама: І підтрима, й насварить, Розбере проблеми вмить. Ми ставали усе більші, З кожним роком розумніші, А учителька із нас Згуртувала дружний клас!

Хай же сонце їй сміється Та усе в житті вдається. Ми засвоїмо у строк Найважливіший урок! Краще вчительки немає — Кожен з нас це добре знає. Тож вітаємо її В ці святкові ясні дні!. Було це неначе вчора Прийшли ми у перший клас І Вас вітали хором. Любити вчились Вас Було нам всього по 6 років І звали нас всі “малюки” Робили ми перші кроки Навчаючись залюбки.

До успіхів було далеко Нам заважали балачки І виявилось — ой нелегко Писати палички й гачки! Та віру в усіх Ви вселяли І заспокоювали мам Було — і нас розвеселяли І витирали слізки нам. І поступово ми звикали Тримати ручки й олівці Вже нас контрольні не лякали Від Вас ми чули “молодці”. Було нам цікаво писати й читати Розвязувать вправи було до душі Раділи Ви, матуся й тато Коли ми виразно читали вірші.

Ви до нашого рідного слова Прищепили повагу й любов Ви навчили нас рідної мови Щира дяка Вам знову й знов.